Івасюка забагато не буває


Вадим Пелех, «Доба» № 52 (326) від 15 липня 2003 року


Вже другий за останні два тижні фестиваль з іменем Володимира Івасюка стартував у Чернівцях. Точніше — одразу два фестивалі. Не вдовольняючись одним Міжнародним конкурсом молодих виконавців сучасної естрадної пісні імені Володимира Івасюка, який вже 8 років поспіль привозять на Буковину, шеф дійства Микола Мозговий “розродився” ще й Міжнародним пісенним фестивалем «Пісня буде поміж нас».

Певне, така трансформація пояснюється бажанням внести свіжий струмінь у восьмирічні намагання віднайти, за посередництва пісень класика, нового виконавця, який би зміг стати новим модним відкриттям на сучасній українській поп-сцені. На жаль, дотепер чи не єдиним “трофеєм” фестивалю є Олександр Пономарьов (та й то — лише з натяжкою можна дописати Мозговому “відкриття” цього співака). Ні, гарні виконавці і виконавиці є. Але усе їх виконання, не відомо з чиєї вказівки, зводиться до банального “закосу” — під Бобула, Ротару, Зінкевича, Хьюстон... Гарне світло і звук від фірми «Мартін», фонтан на сцені і цілий сонм виконавців з країн-сусідів України... З усього видно: Міжнародний пісенний фестиваль «Пісня буде поміж нас» — ось воно, свято, привезене зі столиці. Статусу міжнародності фестивалю надала гостя — наша колишня землячка — Софія Ротару, приїзд якої обіцяють до фіналу. Усі інші гості з-за кордону — Неллі Чобану, Паскал, Сунай Чалаков, Гюнеш Абакова, Ірина Дорофєєва чи Олександр Косован, можливо, і є популярними, але не далі кордонів своєї країни. Тому і перший їх прийом чернівецьким глядачем — на відкритті фестивалю — видався доволі прохолодним. Воно й зрозуміло — публіка чекала хедлайнерів. Трохи прокинувшись на виступі Ауріки Ротару, зала Літнього театру найбільшу порцію оплесків вділила Олександру Пономарьову. Виступ Пономарьова справді був найпотужнішим. Але — не найдовшим. Побачення з публікою обмежилося виконанням свіжого хіта для «Євробачення» та композиції «Він чекає на неї». Аби сет співака не виглядав зовсім вже куцо, Олександр заспівав ще два акапельні твори, які чи не щороку співає на чернівецькому фестивалі.

Але це тільки старт. Зараз у Літньому театрі проходять відбіркові тури конкурсу. А вже потім — і закриття фестивалю, знову багате на зоряні особистості, чиїми портретами вже кілька тижнів заліплені усі концертні тумби міста. Та не лише естетичне задоволення від споглядання фото кумирів та “зоряні солянки” отримають Чернівці від привезеного фестивалю. Апогеєм свята має стати сольний виступ Софії Ротару з майже символічними цінами на квитки — 10–30 грн. Щобільше, як обіцяють плакати, “виручені кошти від концерту” будуть передані музею Володимира Івасюка. Вже на сьогодні усі білети на концерт продали, а це означає, що якщо з кожного проданого місця на музей перерахують десятку — у сумі вийде 20 тисяч гривень. Гарний подарунок місту, яке свого часу дало старт і Володимиру Івасюку, і Миколі Мозговому, і Дмитрові Гнатюку, і Софії Ротару, і багатьом іншим, чиї імена фігурують зараз на Міжнародному пісенному фестивалі «Пісня буде поміж нас». Хтозна, можливо новому дітищу Мозгового цього року і вдасться відкрити нове поп-світило, а не обмежуватись традиційними наслідуваннями зразків естради тридцятирічної давності.